Дубно увійшло в історію як місце проведення контрактових ярмарків, які були перенесені сюди зі Львова 1773 р. після першого поділу Польщі. Такі багатолюдні з’їзди представників торгових кіл і шляхти задля укладення угод продажу-купівлі землі, маєтків та різноманітних товарів спричинили помітне піднесення міста. Контрактовий ярмарок розпочинався щороку 7 січня і тривав протягом чотирьох тижнів.
Князь Михайло Любомирський організовував багаті прийоми й карнавали під час ярмарків. Щодня під час контрактів у замку громадилось до 300 осіб. Тут влаштовувались також азартні ігри у рулетку та «чортика», які часто поглинали у гостей весь обіг торгового дня.
У 70–80-х рр. XVIII ст. князь Михайло Любомирський провів реконструкцію міста, перебудувавши міську ратушу і побудувавши муровані будинки навколо Ринкової площі. У цей самий час палац, зліва від брами, який, вірогідно, колись служив помешканням князям Острозьким, здався новим власникам мало комфортабельним, і його вирішено перебудувати.
Новозбудований палац зовні не виглядав пишним: це була видовжена будівля з 17-ма вікнами на обох поверхах.
Всі парадні і житлові кімнати першого поверху, кількістю 10 були оздоблені декоративним ліпленням. На верхній поверх вело троє сходів з коридору до житлових і гостьових кімнат, яких налічувалось 18. До цокольного поверху, вікна якого виходили на протилежний бік від замкового дворища, вели сходи, вимощені кам’яними плитами. Тут знаходились житлові кімнати, кухня, пекарня, кондитерська, комора. У перебудові і внутрішньому оздобленні палацу для князів Любомирських брали участь італійські архітектори Доменіко Мерліні та Генрик Іттар з Мальти, який володів талантом художника, маляра і майстра художнього ліплення. У XVIII ст. у замку всього налічувалось близько 60 житлових кімнат і стільки ж коридорів та підземель зі склепіннями.
У лівому крилі палацу у XVIII ст. знаходилася кругла бальна зала із галереєю, яку тримало 11 коринфських колон, великими дзеркалами при стінах, завішеними 12-ма жирандолями із позолоченої бронзи, вікнами із віденського скла, двома нішами із конховим склепінням, покритим касетонами – для статуй. Поруч неї розташовувалась бенкетна зала із міфологічним ліпленням (німфами і сатирами, увінчаними виноградними лозами), підлогою із червоного магонієвого дерева, викладеною у розети та лютні з такими ж дверима. У палаці князів Любомирських на першому поверсі розміщуються експозиційні зали: « Карбована історія», «Мисливська зала», «Скарби наші духовні», на другому поверсі – музейні експозиції «Нетлінна пам’ять віків», «Ой роде наш красний», «Щит і меч землі Дубенської».
