Наступна зупинка нашого маршруту – Пушкінська вулиця, 80, «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України». За цією адресою у 1970 році було встановлено дошку на честь М. О. Островського. «Тут в 1924, 1925, 1926 роках лікувався видатний радянський письменник Микола Островський».
У 2019 році дошку було демонтовано за Законом про декомунізацію. Але історія залишилася. Історія перетину літературних зв’язків Харкова з розвитком медичної науки у нашому місті.
У 1907 році за рішенням Ради з’їзду гірничопромисловців Півдня Росії було створено Медико-механічний інститут. Його метою було лікування робітників, які отримали каліцтво на підприємствах гірничорудної промисловості. Поки інститут надавав тільки консультації, для роботи вистачало восьми кімнат у невеличкій будівлі. Через рік було знайдено більш пристосоване приміщення на Вознесенській площі, 9. У липні 1911 року інститут переїхав на вулицю Пушкінську [2].
Першим директором Медико-механічного інституту став лікар Карл Федорович Вегнер. Ще у 1907 році Рада з’їзду гірничопромисловців відрядила його до Німеччини. Вивчивши закордонний досвід, Вегнер склав план створення ортопедичної лікарні за європейським зразком. Видатний організатор, талановитий вчений, Карл Федорович зміг переконати правління з’їзду гірничопромисловців в необхідності розширити лікарню та перетворив вузькоспеціалізований заклад на наукову установу ортопедо-травматологічного профілю, яка обслуговувала десять губерній. Він брав активну участь у вітчизняних та закордонних наукових з’їздах, ділився своїм досвідом. Вегнер займався розробкою методу функціонального лікування переломів кінцівок за допомогою постійного витягнення, провів вперше в Російській імперії скелетне витягнення при переломі стегнової кістки [3].
Як свідчив текст пам’ятної дошки, письменник і громадський діяч Микола Островський приїздив для лікування до Харкова у 1924, 1925 і 1926 роках. На сторінках частково автобіографічного роману «Як гартувалася сталь» Островський відтворив події громадянської війни на території нинішньої України в 1917–1921 рр. Його герой Павло Корчагін став прикладом самовідданості і віри в ідеали для багатьох молодих людей радянської доби. На сторінках роману кілька разів згадується наше місто. Зверніть увагу на епізод, де Корчагін, отримавши важку травму колінного суглоба, потрапляє до хірургічної лікарні Харкова [6].
Дослідники життя та творчості Островського наводять різні, інколи протилежні факти та відгуки письменника про його перебування на лікуванні в Українському медично-механічному інституті. Негативним результатом подій, що випали на долю Миколи Островського в його без сумніву героїчному житті, стала поява нестерпного болю в колінних суглобах. Захворювання Островського було на той час недостатньо вивчене.
Операція полегшила стан письменника лише на короткий час. Існують припущення, що поставлений діагноз був невірним і лікування не дало очікуваного результату. Але Островський до останніх днів життя мав зв’язки з нашим містом, листувався з харків’янами. У листах він тепло згадував головного лікаря М. І. Ситенка, медичний персонал [4].
З історією Інституту патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка знайомлять також інші меморіальні дошки, встановлені на фасаді та у вестибюлі будівлі інституту на честь його директорів та учених М. І. Ситенка, О. О. Коржа, К. Ф. Вегнера, М. П. Новаченка, В. Д. Чакліна та дошка, присвячена роботі першого в Радянському Союзі дитячого ортопедичного профілакторію.
1. Гаман, В. І тут гартувалася сталь // Ленінська зміна. – 1961. – 19 берез.
2. Корж, М. О. Витоки інституту імені професора М. І. Ситенка / М. О. Корж, О. А. Диннік. – Харків : Іріс, 2019. – 103 с. : іл.
3. Корж, О. О. Карл Федорович Вегнер (1864–1940) – предшественник и учитель М. И. Ситенко // История института : воспоминания о людях, судьбах, времени / под ред. Н. А. Коржа. – Харьков, 2007. – С. 15–25 : фот.
4. Марченко, І. Друг харків’ян : до 60-річчя з дня народження М. Островського // Прапор. – 1964. – №10. – С. 70–71 : фот.
5. Тарковская, В. Я. Воспоминания ортопеда 20-х годов о К. Ф. Вегнере // История института : воспоминания о людях, судьбах, времени / под ред. Н. А. Коржа. – Харьков, 2007. – С. 27–28 : фот.
6. Харьков в зеркале мировой литературы / [Авт.-сост.: К.А. Беляев, А.П. Краснящих. – Харьков : Фолио, 2007. – 399 с.,[8] л.ил. : портр. – Библиогр.в тексте.
