Середнянський замок, залишки якого ви зараз маєте змогу споглядати, понині багато хто називає «єдиним замком Тамплієрів в Україні». Ця легенда з’явилася завдяки закарпатському історику і краєзнавцю Петру Сові, який помилково трактував термін «червоні брати» з угорських хронік. Так в Угорському королівстві в часи існування Середнянського замку називали і тамплієрів, і монахів-паулінів. Тамплієрів на Закарпатті не могло бути, та і орден ліквідували в 1312 році, тоді як власне Середнянський замок був зведений значно пізніше. А от монахи-пауліни, за твердженнями істориків, у 15 столітті звели монастир у селі Вовкове. І саме про цих «червоних братів», вочевидь, згадують давні хроніки.
Середнянський замок мав прямокутну форму, колись тут також була вежа висотою 20 метрів. Зазирнувши всередину, можна побачити перекриття цокольного поверху, на якому розташовувалися 2 кімнати, з’єднані невеликим проходом. Над цокольним поверхом – велика зала з вузькими вікнами, вхід до неї – зі східного боку будівлі. Дах був вкритий дерев’яною черепицею. А в північно-східному куті можна знайти вхід до підвалу. Утім, заходити в середину не радимо, адже фортеця лише чекає на консервацію.
У дворику фортеці були розташовані кілька господарських споруд. Захищали Середнянський замок кам’яні мури. Також довкола маєтку були зведені кілька оборонних ліній земляних валів і ровів, які наповнювалися з річки Веля. Загальний периметр фортифікації сягав 200 на 200 метрів. Для будівництва замку, вважають історики, використовувалося каміння, видобуте в процесі закладання винних підвалів, якими славиться Середнє.
Збудований Середнянський замок у 15 столітті династією Палочі. Коли у битві під Могачем в 1526 році загинув останній представник цього роду, фортеця разом із навколишніми землями перейшла у володіння родини Добо. Найвідоміший її представник Іштван, будучи серед переможців битви під Егером, купався у славі. Герой на полі бою, у звичайному житті він був справжнісіньким бандитом. Вдавався до грабежів і підпалів маєтків, торгував із Польщею в обхід королівської митниці, продавав контрабандою вино в Польщу, вчиняв насильство над конкурентами, чим спровокував конфлікт із іншим могутнім родом – Перені. За звинуваченням у державній зраді Іштван Добо потрапив до в’язниці, а більшість його володінь конфіскували. Повернувшись із тюрми до Середнього, помер у 1572 році.
У 17-му столітті Середнянським замком і навколишніми землями володів рід Ракоці. Маєток пережив кілька нападів карпатських розбійників, відомих як опришки. Під час війни Ференца ІІ Ракоці проти австрійських монархів фортеця була сильно пошкоджена.
У 18-му столітті місцеві мешканці почали розбирати колись величну споруду для будівництва власних будинків. До наших днів Середнянський замок дійшов у вигляді руїн.
