Спаський, Соколів, Бусівський, Чортів камінь. Як тільки не називають цих пісковиків у нас. Однак вони завжди приваблюють незалежно від мінливої погоди Бойківщини. Містичні історії, легенди та наукові погляди тісно переплетені з появою цього пісковика на Старосамбірщині.
Спаський камінь має охоронний статус з 1984 року. Скелі, складені масивними каменями, сягають 24 м заввишки. Брилова окремішність пісковиків створює образ руїн замку або давнього городища.
Легенда розповідає, що чорт заповзявся зруйнувати старовинну церкву у Бусовиську. Він вирвав з тершівської гори над скрутом до Спаса величезну каменюку (на фоні порослої лісом гори ще й досі видніється обрив, що світить голим каменем). Чортисько не доніс на мізинцю скелю в ту дуже коротку літню ніч, тож вирішив її забрати у наступну. Однак вона вросла у землю. Тоді нечистий вирвав другу, але знову не зреалізував задумане. Утретє чорт взяв собі помічника. Вдвох вони несли по каменю на Бусовиську святиню. Аж тут тричі запіяв когут і кам’яні брили впали у тому ж місці, що й попередні. Одна з них запнулася гострим кінцем у найпершу каменюку і так стоїть до сьогодні.
З наукової точки зору, це останець пісковика ямненської свити, який має частково кварцову породу і тому під дією ерозії та тектонічних розломів розколовся на три частини.
Століття тому гора, на якій розташовується камінь, не була залісненою, як можна побачити на старих фото, тож звідси відкривався мальовничий краєвид на довколишні поселення. Зараз же пісковик ховається у гущавині хвойного лісу, який вчені називають «кривим» або п’яним. Саме так прийнято називати аномальну лісову зону з покрученими деревами.
Для одних Спаський камінь – місце сили, для інших – її втрата. А що бачите та відчуваєте ви?
Свої враження опишіть вподобайкою чи коментарем.
На цьому наш екскурсійний супровід добіг кінця. А вам гарного дня!
P.S. Пам’ятайте про свою безпеку! До нових зустрічей у нових мандрівках!
